April 16th, 2009

babykiki

Мандри Лемюеля Гулівера

Сьогодні на Читанці окрім чудових  японського "Іссумбосі" та "Останнього уроку" Альфонса Доде з'явився роман Джонатана Свіфта "Мандри Лемюеля Гулівера" з пречудовими ілюстраціями Ігора Вишинського (я його просто обожнюю).
І як завжди коротка довідка про автора (сьогодні це просто копіпаст з вікі, тому що я сама ж колись цей текст тути й писала).

Джонатан Свіфт — сатирик, церковний діяч, публіціст, ірландський письменник відомий як автор «Мандрів Гулівера». Народився 30 листопада 1667 року у Дубліні.
Батько Свіфта не дожив до народження сина, мати через якийсь час після народження від'їхала до Англії, і вихованням Джонатана займався його дядько, Годвін Свіфт, відомий адвокат. У 1686 Джонатан здобув ступінь бакалавра мистецтв у Трініті-коледжі (Дублін), а згодом переїжджає до Англії де став секретарем відставного дипломата і відомого есеїста Вільяма Темпля, маєток якого часто відвідували поети і літератори.
Відомим Свіфт став після того як у 1704 році було видано «A tale of a tub» («Казка про бочку»), у якій він відкрито змалював католицизм, англіканство та пуританство. Ватикан додав «Казку» до переліку заборонених книжок. Саме через цю книгу Свіфта направили до Дубліну де він став настоятелем собору Святого Патріка. У Дубліні Свіфт і написав свій єдиний роман «Мандри Лемюеля Гулівера до деяких віддалених частин світу», який приніс йому величезну популярність. Роман є сатирою на недосконалість людської цивілізації.
Останні роки свого життя Свіфт страждав від прогресуючого психічного розладу. Помер 19 жовтня 1745.