April 2nd, 2009

babykiki

Академія пана Ляпки

Читанка поповнюється настільки швидко, що навіть мені важко слідкувати за всіма книжечками, тому час від часу я буду нагадувати про ті, які ми виклали уже певний час тому, розповідаючи про тих, завдяки кому ми можемо їх читати, і сьогодні це буде "Академія пана Ляпки"
Ян Бжехва (польськ. Jan Brzechwa, 15 серпня 1898 - 2 липня 1966) - польський поет, письменник, перекладач.
Справжнє ім'я Яна Бжехви - Ян Віктор Лесман, свого часу він змінив його для того, щоб уникнути плутанини, адже його двоюрідний брат Болеслав Лесман також був поетом, а також щоб ім'я більше походило на польське (народився Ян Бжехва у Жмеринці у польско-єврейській сім'ї).
Можливо ви здивуєтеся, але за освітою Ян Бжехва юрист, а під час польсько-радянської війни він служив у 36 стрілковому полку Академічного Легіону. Тоді ж він почав активно писати, у 1920 році він готував матеріали для кількох гумористичних журналів, хоча дебютував як письменник Бжехва ще у підлітковому віці коли опублікував свої перші вірші в петроградському "Штандарті" і київському виданні "Українське колосся". У 1926 році вийшла перша збірка віршів письменника "Вигадані образи", а перша збірка віршів для дітей вийшла десятьма роками пізніше - у 1937 - і називалася "Танцювала голка з ниткою". Одночасно Бжехва продовжував працювати юристом у Польскій Спільності Письменників і Композиторів, його спеціалізацією було авторське право, а від час другої світової війни був юридичним радником видавництва "Читач".
Після другої світової Ян Бжехва написав серію казок про доктора філософії, хімії і медицини, професора математики та астрономії пана Кляксу, знаменитого вченого та чарівника, який протягом дня міг влаштувати неймовірну кількість чудес, а ввечері зменшитися у розмірах та влягтися спати у маленьке ліжечко. До серії казок увійшли "Анадемія пана Ляпки", "Мандри пана Ляпки" та "Тріумф пана Ляпки".
А ще письменник є автором одного з найскладніших для вимови віршів польскою мовою. Перший рядок з віршика став популярною польською скоромовкою.
W Szczebrzeszynie chrząszcz brzmi w trzcinie
I Szczebrzeszyn z tego słynie.
Wół go pyta: „Panie chrząszczu,
Po cóż pan tak brzęczy w gąszczu?"