?

Log in

No account? Create an account
подорожі

256irisiv in chytanka_com_ua

Про ілюстрації неілюстраторів на ілюстраціях

Розглядала бібліотечну дитячу книжечку з віршами Грицька Бойка "Диво, диво, дивина" 1979 року видання.



Книжечка розмальована якоюсь дитиною. З одного боку, книжка зіпсута, ілюстрацій добре не видно. Принаймі, вони точно поміняли свій сенс, і дитина, розглядаючи такі картинки, задаватиме вже зовсім інші запитання. Але тим не менше саме ці картинки додають книжечці цінності. Вони розповідають про те, якими були дітки 20літньої "давності". Не про що хотіли писати їм дорослі, а що дітям здавалось особливо нечемним, особливо брутальним, що могло, на їхню думку обезчестити книжку, запропоновану дорослими. Розмальовування книжок, - точно заборонений акт, - це прояв власної незалежності, дитячого бунту. І те, чи дитина в своїй максимальній образі скаже про себе: "Мама - свиня!" чи "Мама - сука!", є дуже інформативним стосовно розвитку, моралі не тільки самої дитини, а й всього середовища, в якому вона перебуває.

Щось мені останнім часом трапляються малюнки в основному з акцентами на статевих органах... Якщо є кінь - то йому треба домалювати член. Якщо стоїть зграя собак - з них оформити груповуху. Ну і так далі. А тут - о, боже! - дівчинка за парканом курить!!! Чи хлопчик сніжкою в пташку запустив! Чи бабуся на внучку плюнула!




В цьому ж контексті згадалась мені церква Пантелеймона в Галичі з древнім графіті на стінах. Графіті, коли я про це почула вперше, особливо на стінах, викликало асоціацію сучасних написів. Крім пошлостей, щось ще про фашизм і всякі політичні викрутаси. А тут , гляньте:

Comments

Видно, що книжку розмальовував підліток.....
Мені здається, значною мірою книжки розмальовується не з метою бунту, а просто так, знічев"я. Коли ото сидиш на уроці чи деінде, нудно, нецікаво - і рука сама собою тягнеться домалювати ріжки на картинці...
З одного боку, можливо, й так. З другого боку, виникає питання - як ми вибираємо, ЩО саме знічев"я намалювати. Чому не квіточку на полях, чи літачок. який летить над малюнком, чи просто якісь додаткові деталі, на які не вистачило місця, а ріжки? Тобто, чому не доповнити, а зіпсути?
Я вже не кажу про те, що на вік 6-7 років точно дитина чула і не раз, що книжки псути не можна. І якщо вже зовсім нічого вчепитися, якщо причина - нудьга, то розмалювати можна і задню сторінку зошита. Чи просто взяти чистий папірець.
А так виходить, що коли мені нудно, рука тягнеться щось зробити недохволене... і за місцем, і за суттю малюнка... Чим не бунт?
Хе-хе, зошита батьки ні-ні - та й переглядають. А хто переглядатиме дитячу книжку?
хм.. і це правда :)