256irisiv (256irisiv) wrote in chytanka_com_ua,
256irisiv
256irisiv
chytanka_com_ua

Про ілюстрації неілюстраторів на ілюстраціях

Розглядала бібліотечну дитячу книжечку з віршами Грицька Бойка "Диво, диво, дивина" 1979 року видання.



Книжечка розмальована якоюсь дитиною. З одного боку, книжка зіпсута, ілюстрацій добре не видно. Принаймі, вони точно поміняли свій сенс, і дитина, розглядаючи такі картинки, задаватиме вже зовсім інші запитання. Але тим не менше саме ці картинки додають книжечці цінності. Вони розповідають про те, якими були дітки 20літньої "давності". Не про що хотіли писати їм дорослі, а що дітям здавалось особливо нечемним, особливо брутальним, що могло, на їхню думку обезчестити книжку, запропоновану дорослими. Розмальовування книжок, - точно заборонений акт, - це прояв власної незалежності, дитячого бунту. І те, чи дитина в своїй максимальній образі скаже про себе: "Мама - свиня!" чи "Мама - сука!", є дуже інформативним стосовно розвитку, моралі не тільки самої дитини, а й всього середовища, в якому вона перебуває.

Щось мені останнім часом трапляються малюнки в основному з акцентами на статевих органах... Якщо є кінь - то йому треба домалювати член. Якщо стоїть зграя собак - з них оформити груповуху. Ну і так далі. А тут - о, боже! - дівчинка за парканом курить!!! Чи хлопчик сніжкою в пташку запустив! Чи бабуся на внучку плюнула!




В цьому ж контексті згадалась мені церква Пантелеймона в Галичі з древнім графіті на стінах. Графіті, коли я про це почула вперше, особливо на стінах, викликало асоціацію сучасних написів. Крім пошлостей, щось ще про фашизм і всякі політичні викрутаси. А тут , гляньте:
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments